Великотур’янський старостинський округ

Староста Крайник Надія Ігорівна

телефон: 096 17 08 477

Староста наділений низкою повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 54-1). Староста також може бути уповноважений радою ТГ чи її виконавчим комітетом на здійснення інших повноважень, які передбачені іншими законами.
Член виконавчого комітету Долинської територіальної громади. Рішення про виконавчий комітет міської ради від 28.12.2020 № 42-2/2020
Адреса: с. Велика Тур’я, вул. Центральна 112 а

Інформація про населений пункт

Одне з найбільших сіл Долинщини Велика Тур’я знаходиться на відстані 27 км від м. Долини і розкинулось на 7-ми км вздовж річки Тур’янка. За переказами колись тут водилися дикі бики – тури, від чого пішла й назва села. Інша версія – село успадкувало назву від річки Тур’янки, яка витікає із гірського поселення Мала Тур’я. Засноване село в ХХІ столітті, а перша згадка у перших письмових джерелах датується 24 квітня 1498 року. Але знайдений кам’яний молот бронзового віку свідчить, що люди тут жили здавна. Село утворилося шляхом з’єднання хуторів Баня, Данилівна, Кам’янка, Селище, Прийма, Балани. За переказами, з Болохова на Тур’ю була «княжа дорога» – найближчий шлях у гори з Галича. Нею на полювання їхали князі. У приліску Баня колись була криниця глибиною 30 м, з якої селяни черпали солону ропу. Соляну копальню з вишкою називали «баня», від чого й пішла назва хутора. На Бані був також кар’єр з глиною, якою мастили хати і печі. У кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століть власником села був Іван Городянський, потім – пани Белінські.

Виходячи з того, що у селі церква старенька, громада тричі розпочинала будівництво нової церкви, але різні обставини не сприяли цьому. Лише у 1995 році великий храм Божий звівся вгору.

Перша згадка про однокласну школу є в документах за 1873 рік. Навчав дітей Юрко Наконечний. 12 травня 1898 року Крайова рада видала розпорядження про утворення двокласної школи. У 1932 році в селі була чотирикласна двомовна школа, де навчалося 293 дітей. У 1986 році збудовано нову триповерхову школу на 624 учне-місць. У 1988 році – Будинок культури із сільською бібліотекою.

У повоєнний час у селі відкрито фельдшерсько-акушерський пункт, а в 1952 році – дільничну лікарню. У 1972 році збудовано нове приміщення лікарні на 25 ліжок, у якому нині діє амбулаторія.

Читальня «Просвіти» у селі була заснована 1903 року. Під час першої світової війни товариство не діяло і відновилося 11 грудня 1921 року.

В пам’ять загиблим у 1942 році була висипана могила, яку відновлено після проголошення Незалежної України. Ще одна могила шести стрільцям УПА знаходиться на сільському цвинтарі.